- фуркати
- фуркам, -каш, Пт.1. Свистіти, свиснути, шуміти, гудіти.2. Пурхнути, вилетіти.
- Птах фуркнув с-під кряка вверх.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- Птах фуркнув с-під кряка вверх.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
фуркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Пролітати, утворюючи крилами характерні звуки; пурхати (про птахів). || Рухаючись, утворювати глухі, уривчасті звуки. 2) Швидко обертати що небудь, крутити чимось, утворюючи ним своєрідне гудіння. || Швидко обертатися,… … Український тлумачний словник
фуркати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пирхати — пирхнути 1) (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), пирскати, пирснути, чмихати, чмихнути, порскати, порснути, прискати, приснути; форкати, форкнути, фиркати, фиркнути, фуркати, фуркнути (перев. про коней) 2) (сердитим голосом … Словник синонімів української мови
фуркання — я, с., розм. Дія за знач. фуркати 3) і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
фуркнути — ну, неш, док. Однокр. до фуркати 1), 3). || безос … Український тлумачний словник
фуркотати — очу/, о/чеш і фуркоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. 1) Утворювати одноманітно деренчливі звуки під час роботи (про механізми, машини і т. ін.). 2) Підсил. до фуркати … Український тлумачний словник
гудіти — I (видавати протяжні низькі звуки), густи, гуготіти, гугоніти, гугни[і]ти; стугоніти, дуд(о)ніти, дудіти (глухо); ревіти, ревти (сильно); фуркати, фурчати, фуркота[і]ти (перев. обертаючись) Пор. гуркотати I II ▶ див. дзижчати, нити I … Словник синонімів української мови
фуркнути — фуркне, Пт. Див. фуркати … Словник лемківскої говірки